Село Постолівка знаходиться в Хмельницькій області Волочиського району, розташоване на півдні району за 4 км від Тарноруди межує на заході з Тернопільською областю і селами Підволочиського та Гусятинського районів Фащівка та Мала Лука. Основна водойма річка Збруч в околицях Постолівки він являє собою досить широку 12 – 20 метрів і має 2-3 метри глибини.
З опису Сецинського міста і сіла Подільської Губернії:
В состав Тарнорудского прихода входят деревни. Каневка в 5 верстах от Тарноруды село Постоловка в 9 верстах. Селе Постоловке население – 121 муржского пола и 148 женского пола . Храм на средства княгини Изабеллы Любомирской в селе Постоловка построен в 1740 года во имя св. Евангелиста Иоанна Богослова, деревянный. В 1897 году открыты школы грамоты в селе Постоловке в небольшой сельськой хате неподалеку от заставы Тарнорудского подразделения.
Про найвідомішого власника Постолівки Франциска Ксаверія Мальчевського
Франциск одружився в 1798 році з панною Елеонорою Цириніанкою. Чи отримав він за неї придане, нам невідомо, але точно знаємо, що розділяла з чоловіком бажання показово жити на широку ногу. Практично одразу після весілля, молодята переїздять на Поділля до Тарноруди, розташованої над Збручем.
Покупець вклав “в цю справу”, як сьогодні схильні висловлюватись економісти, решту коштів, отриманих за орендну плату, що залишив батько; а також доходи з Чернилівки та Мазепинець. І тільки Моньки залишились від його колишньої волинської власності. Старший брат Мальчевського, генерал, не брав участі в цьому поділі.
Тарнорудське багатство було істотною частиною земель. В їх склад входило містечко – головна резиденція маршала, а також села Канівка, Постолівка, Зайчики та Рациборівка. А то в сумі лічилось близько 1529 “кріпацьких душ”, що відбували панщину. Свме тут сімейство оселилосью. Тут народились їхні діти: Пій в 1799 році і Анна в 1800 році.
8 вересня 1816 відбулося весілля в Тарноруді.
На весілля панночки і утримування гостей пішло с. Моньки, що біля Старо-Koстянтинова, а люди ще довго говорили про це. Весілля відбулася на початку осені, гарна пора на Поділлі, коли природа ще повна зелені, повітря дивно свіже, і прохолода заспокоює щодня, ранішній туман не дратує, а роса швидко зникає під впливом сонячного світла. Таким чином, гостей весільних не потрібно було тримати в закритих стінах, хоч і зручного, але все ж не настільки великого будинку. В саду натягнули намети, зали швиденько створили, прикрасили гірляндами з дубового гілля, лампадками для освітлення, кругом герби розвішані – а серед цього всього бідний пан Мальчевський, одягнений в королівську корону, щоб люди пам’ятали, як наслідник «королів Георга IV» , чому б не дозволити собі такого? віддає єдину дочку заміж. Його родиний склеп знаходиться в Тарнорудському костелі.
Про Постолівську церкву Іоанна Богослова
Ізабелла Любомирська
Належить вона до Проскурівського повіту 5 округу До приходу Тарноруди входили Тарноруда, Канівка, Постолівка, Зайчики. (Православний). Дерев’яний храм в Постолівці побудований в 1740 в ім’я святого Євангеліє Іоанна Богослова. Прихожани православного віросповідання Постолівка – 154 чол., 160 жін.,. (314) Приходом що у Постолівці опікувався ще 1855 році священиком було поставлено Бахмаловського Григорія Івановича, який з 1867 був членом історико-статистичного комітету та проводив опис монастирів та церков Подільської єпархії під керівництвом глави п’ятого Благочинного округу Проскурівського повіту Подільської єпархії, священика Григорія Івановича Яворського.
Дерев’яна церква Іоанна Богослова, що в Постолівці, зведена за участю сільського старости Данила Гавриловича Губая. У 1875 році побудовано дзвіницю і поставлено іконостас. В 1876 році була збудована церковно-приходська школа. В 1803 році почали вестися метричні книги за вказівки поміщика та таємного радника Петрова Олександра Івановича. В кінці 19 століття Іоанно-Богослословська церква була приєднана до Свято-Вознесенської церкви містечка Тарноруди. В 1897 відкрита школа грамоти.
В Зайчиках і в Канівці у 1898 році за участі священика Григорія Івановича Яворського та власника с. Постолівки Олександра Івановича Петрова були зведені школи. Жителів православного віросповідання м. Тарноруди – 450 чол., 441 – жін.;(891) с.Канівка – 111 – чол.., 114 – жін.; (225) Постолівка – 121 чол., 148 жін.; (269) в Зайчиках – 210 чол., 214 жін.(424) Усі – малороси-християни.
Історик краєзнавець Майхер Андрій.
