1921 року почала працювати семирічна школа, в якій навчання проводилося українською і польською мовами. Вчителі Тисовський, Трачук проводили велику роботу щодо ліквідації неписьменності серед дорослого населення, особливо серед молоді. В сельбуді і хаті-читальні відбувалися голосні читання газет, влаштовувалися вистави, вечори українських пісень. Певних успіхів у довоєнні роки досягли трудящі Тарноруди в розвитку освіти і культури.

У 1940 році 199 дітей навчалися у семирічній школі, в якій працювало 8 учителів. Під час Великої Вітчизняної війни школи не було, вона почала працювати тільки з 1 квітня 1944 року.

У 1949 році у колишньому палаці поміщика відкрився дитячий будинок для дітей-сиріт. У 1952 році у цьому ж будинку почала діяти середня школа. На кінець 1967 року у школі працювало 27 учителів.

З 1967 по 1989 рік діяла середня школа, а з 1990 року – загальноосвітня

І – ІІІ ступенів. Тут затишно і спокійно. Коли вперше заходиш у стіни будинку, то ніби поринаєш у далеке минуле. Але, помандрувавши затишними кімнатами, розумієш, що зараз тут вирує шкільне життя. Веселий сміх та радість переповнюють стіни будинку.