Катерина Сенявська ініціатор перебудови костелу в Тарноруді
Катерина Сенявська до заміжжя — Костка; пол. Katarzyna Sieniawska, жила в період з 1576 по 1648 — представниця польської шляхти. Родовий герб — Донброва. Донька Яна Костки та Софії Одровонж що володіли половино Галичини і частиною Поділля.
Одружилася з Адамом Єронімом Сенявським (1576—1616). Її приданим були Меджибіж, Сатанів, Тарноруда а також Зіньків із навколишніми селами.
У Сенявських було трьоє синів — Миколай народився близько 1598 помер 17 квітня 1636, Олександр з 1599 по 1621 та Прокіп з 1602 по 1626. Катерина Сенявська пережила чоловіка та усіх синів. Усі четверо були поховані в костелі в Бережанах. Коштом Катерини Сенявської всім їм було встановлено пам’ятники. 1920 року саркофаги Адама Єроніма Сенявського та трьох його синів Миколая, Прокопа й Олександра вивезено до Вавельського замку. Там вони перебувають і понині.
У 1641 році Катерина Сенявська власниця Сатанова піднесла містечко до статусу міста та, зі згоди польського короля, надала поселенню магдебурзьке право. Собі вона обумовила право призначати війта міського начальника та право остаточно розв’язувати всі судові справи громади. За цю «дуже сумнівну автономію» так її охарактеризовано у виданні «Парафії та церкви Подільської єпархії», 1901 власниця поклала на міщан обов’язок будувати та тримати справними міські укріплення, а також забезпечувати їх артилерією та бойовими припасами.близ. Одним з найбільших пам’ятників що залишила у спадок Катерина Сенявська на Поділлі є Костел божої матері Святого Скапулярія що знаходиться у Тарноруді, вона перебудувала святиню з деревяного костелу oj cnjzd p 1355 року на камінний в чудовому Бароковому стилі в 1643 році. Костел зберігся і функціонує до нині всі бажаючі можуть оглянути святиню що знаходиться в Волочиському районі в Тарноруді.
